Сократ — зовсім не звичайний кіт. Він філософ, уважний спостерігач за людською природою, справжній поціновувач смачної їжі й переконаний прихильник думки, що люди геть неправильно розуміють стосунки між собою та котами. Люди можуть уявляти, ніби це вони приручили котів, проте Сократ дуже сумнівається, хто ж насправді в домі головний.
Із надзвичайною самовпевненістю, гострим почуттям гумору та невичерпною жагою до пригод він розповідає історію свого життя в родині Смирнових. Його сім’я — це батько Олександр Петрович, мати Тетяна Михайлівна, їхній син-підліток Дмитро, або Діма, та донька Катерина, або Катя. Сократ вважає всіх чотирьох своїми рідними, хоча часто ставить під сумнів їхній розум, життєві пріоритети й дивні людські звички.
У Смирнових завжди гамірно, тепло й водночас вистачає суперечностей. Олександр Петрович любить демонструвати свій авторитет, але нерідко сам порушує встановлені ним правила. Тетяна Михайлівна цінує дисципліну, здорове харчування й порядок у домі. Діма — здібний юний волейболіст, який стоїть на порозі дорослого життя, а Катя зростає серед непростих переживань підліткового віку. Сократ за всіма стежить, усіх оцінює і майже завжди доходить одного висновку: коти значно мудріші за людей.
Його впевненість похитується, коли родина приносить додому цуценя на ім’я Пуха. Сократ обурений до глибини душі. Його територія, їжа, спокій і привілейоване становище раптом опиняються під загрозою через надміру завзяте створіння, яке зовсім не поважає котячої гідності. Пуха прагне гратися, а Сократ хоче, щоб його залишили у спокої. Їхні зустрічі перетворюються на безкінечне змагання у впертості, хитрощах і взаємних провокаціях. Та за цим суперництвом поступово народжується непроста дружба.
Кіт і собака вивчають звички одне одного, часом разом пустують і не раз опиняються на одному боці, коли доводиться протистояти незбагненним правилам людської родини.
Тим часом Сократ розуміє, що дорослішання не завжди дається легко дітям, яких він любить. Катя стає мішенню жорстоких насмішок однокласників через свою зовнішність і вагу. Ображена й засоромлена, дівчинка замикається в собі. Сократ відчуває її нещастя й тримається поруч, даруючи ту розраду, яку здатна подарувати тільки віддана тварина. Зрештою мати переконує Катю, що не можна дозволяти чужим глузуванням позбавляти її самоповаги.
За підтримки сім’ї Катя починає займатися фізичними вправами, змінює звички й поступово повертає впевненість у собі. Та її перетворення стосується не лише зовнішності. Вона вчиться давати раду приниженню, не дозволяючи йому визначати все її життя. Згодом Артем Григор’єв, хлопець, який давно їй подобався, перепрошує за давнє непорозуміння й запрошує її до кіно. Кохання, яке здавалося неможливим, починає ставати реальністю.
Діма переживає власне пробудження почуттів. Обдарований спортсмен і капітан волейбольної команди закохується в Настю — задумливу, стриману дівчину, яка грає на скрипці. Їхні стосунки розвиваються завдяки спільним інтересам, незграбним розмовам і поступовому відкриттю почуттів, які обоє ще не вміють до кінця зрозуміти. Сократ із неабиякою веселістю спостерігає за Діминим захопленням, не усвідомлюючи, що сам переживає щось напрочуд схоже.
Із вікна, що виходить на сусідній будинок, Сократ давно милується Беллою — прекрасною білою кішкою. Тривалий час він може тільки споглядати її здалеку. Її невловима присутність перетворює гордого філософа на неспокійного романтика. Спостерігаючи за закоханим Дімою, кіт починає усвідомлювати силу власних почуттів.
Поряд із романтичними пригодами розгортається значно серйозніша історія Катіної подруги Даші. Даша допомагає у притулку для тварин, де дуже прив’язалася до собаки, яку називає Трішею. Дівчинка всією душею хоче забрати її додому, але батьки відмовляють, побоюючись клопоту, пов’язаного з утриманням тварини. Даша продовжує відвідувати притулок, піклуватися про Трішу й водити її на прогулянки.
Під час однієї з таких прогулянок стається біда. Некерований ротвейлер, якого господар вивів до громадського парку без повідця й намордника, нападає на Дашу. Тріша кидається на значно більшого собаку, захищаючи свою подругу. Хоробрій тварині вдається відвернути напад, проте сама вона зазнає страшних травм. Даша потрапляє до лікарні, а Тріші терміново потрібна допомога ветеринарів. Обидві виживають.
Цей випадок докорінно змінює стосунки Даші з батьками: дівчинка твердо заявляє, що не покине тварину, яка врятувала їй життя. Нарешті батьки погоджуються забрати Трішу додому. Коли згодом Даша приходить до Каті разом зі своєю новою супутницею, Сократ стає свідком того, чого ще довго не забуде. Тріша й Пуха починають приятелювати, а люди навколо радіють одужанню двох істот і народженню нового сімейного зв’язку. Цього разу навіть зазвичай уїдливий Сократ щиро зворушений.
У книжці Сократ потрапляє і в цілу низку неймовірних домашніх катастроф. Допитливість веде його до заборонених кімнат і найнесподіваніших схованок. Він до смерті лякає родину, видираючись туди, куди не слід, влаштовує безлад серед різдвяних прикрас і раз у раз переконується, що полювання за смаколиками інколи має неприємні наслідки. Пригода на даху будинку змушує всіх серйозно боятися за його безпеку.
Іншим разом його рішучість стати рибалкою призводить до халепи з домашнім акваріумом. Щоправда, сам Сократ тлумачить такі події зовсім не так, як люди, яким доводиться прибирати наслідки.
Поява Жоржа, балакучого папуги, спричиняє новий переполох. Птах повторює чужі особисті розмови, будить усіх вимогами нагодувати його й урешті здіймає справжній гармидер, коли його випускають політати оселею. Сократ сприймає новачка із сумішшю мисливського зацікавлення та глибокого роздратування. Галасливе панування папуги закінчується лише тоді, коли Жорж знаходить інший дім і до Смирнових повертається спокій.
Навіть на вигляд невинна співпраця Сократа й Пухи завершується грандіозними неприємностями. Разом вони вигадують, як красти сосиски з холодильника. Але Пуха випадково зачиняє Сократа всередині, і він залишається в пастці, серед холоду й темряви, доки собаці не вдається знову відчинити дверцята. Кіт вибирається зі своєю здобиччю, а пізніше дізнається, що вся пригода потрапила на запис камери.
Упродовж усіх цих пригод Сократ не перестає розмірковувати про дружбу, жорстокість, відповідальність, ревнощі, сімейне життя та дивовижну непослідовність людської поведінки. Його судження часто бувають зухвалими, проте прихильність до рідних не викликає сумнівів. Він може без кінця нарікати на їхні правила, але знає, що живе в родині, де його люблять.
Історія наближається до завершення навесні, коли пробудження природи ніби наповнює любов’ю кожен куточок дому. Нарешті Сократ зустрічає Беллу біля її будинку. На свій подив і радість, він бачить, що кішка відповідає на його ніжність. Вони вперше проводять час по-справжньому разом: гуляють дахами й відкривають близькість, яку раніше Сократ міг тільки уявляти.
Того вечора Діма зізнається, що вперше поцілував Настю. Катя теж повертається після романтичного вечора з Артемом, а їхні батьки йдуть удвох на побачення. Сократ раптом опиняється серед представників різних поколінь, які переживають одне й те саме загадкове почуття.
Уночі він приєднується до Белли на даху гаража. Під усіяним зорями небом вона кладе голову йому на плече. Кіт, який стільки часу аналізував людей і ставив під сумнів устрій світу, раптом щасливий просто мовчати. Він замислюється: а може, саме Белла і є тією другою половинкою, яку кожен сподівається знайти? Схоже, великий котячий філософ уперше знайшов свою відповідь.
«Неймовірні пригоди кота Сократа» — дотепна й надзвичайно тепла історія сімейного життя, розказана очима розумного, бешкетного кота з власною думкою про все на світі. За кумедними пригодами прихована розповідь про співчуття, вірність, дорослішання й відкриття того, що любов набагато важливіша за з’ясування, хто в домі господар.