Сократ пережив напади безпритульних собак, мандрував незнайомою місцевістю, жив у художника, виступав на телебаченні й повернувся додому після незвичайного зникнення. Він вважає себе досвідченим мандрівником, філософом і надзвичайно розумним представником котячого роду. Але навіть Сократ не міг уявити своєї наступної пригоди. Він стане космічним мандрівником — цілком випадково.
Несподівана подорож
Життя в родині Смирнових повернулося у звичне русло. Дмитро навчається в університеті, Катерина дорослішає, а Олександр Петрович влаштувався на нову роботу, пов’язану з частими відрядженнями. Коли Тетяна Михайлівна та Катерина вирушають у коротку поїздку, турбота про тварин лягає на нього. Робота кличе його до Мирного, в Архангельській області Росії. Не знайшовши нікого, хто міг би доглянути Сократа й Пуху, він бере обох із собою.
Тварини зупиняються в Олексія, друга Олександра Петровича. Коли Олексій запрошує давнього приятеля на полювання, Сократ і Пуха йдуть із ними до лісу. Кіт помічає зайця й, підкоряючись інстинкту, кидається навздогін. Невдовзі він остаточно губиться. Ситуація стає небезпечною, коли йому трапляється голодна рись із двома дитинчатами. Сократ намагається нагадати їй про їхнє спільне котяче походження, але значно більша хижачка бачить у ньому радше їжу, ніж родича.
Йому вдається втекти. Він знаходить дивні споруди й потрапляє до таємничого підземного комплексу, де зустрічає кажанів та ще одну страхітливу істоту. Зрештою він виходить поблизу величезної промислової будівлі, де бачить військових, залізничне обладнання й гігантські циліндри. Сам того не знаючи, Сократ дістався космодрому. Сторожовий пес помічає його й кидається навздогін. Сократ вистрибує на металеву конструкцію та прослизає крізь отвір усередину чогось схожого на велику трубу.
Виснажений, він засинає у схованці, не підозрюючи, що перебуває на борту космічного корабля, який ось-ось стартує.
Кіт серед зірок
Сократ прокидається від сильного струсу й гуркоту двигунів. Ракета злітає. Потім вібрація припиняється, і він починає ширяти в повітрі. Вибравшись зі схованки, кіт зустрічає трьох приголомшених людей у скафандрах: російського командира Леоніда, американського астронавта Джона та жінку на ім’я Ірина. Ніхто не може пояснити, як кіт потрапив на корабель. Сократ із жахом дізнається, що залишив Землю. Екіпаж не може повернути назад.
Вони мусять продовжити політ до Міжнародної космічної станції, де несподіваному пасажирові, можливо, доведеться залишитися приблизно на три місяці.
На станції Сократ знайомиться з іншими членами екіпажу, зокрема з російськими космонавтами Олегом і Миколою. Космонавти дбають про нього, хоча його присутність створює неймовірні труднощі. Їжа летить геть, якщо її не закріпити; речі не можна просто покласти на стіл; для сну потрібні ремені; навіть туалет стає інженерним завданням. Екіпаж робить спеціальну шлейку, вигадує котячий туалет і влаштовує тренування на біговій доріжці.
Сократ ображається, коли його змушують носити саморобні трусики, але поступово пристосовується до невагомості. Він вчиться відштовхуватися й пересуватися між модулями, а згодом навіть починає отримувати задоволення від фізичних вправ.
Кіт відкриває для себе, що життя на станції — аж ніяк не розкішний відпочинок. Космонавти дотримуються напруженого розкладу: обслуговують обладнання, проводять експерименти, дбають про гігієну та тренуються. Представники різних країн покладаються на співпрацю й довіру. Вони розповідають історії, разом слухають музику й дивляться фільми, говорять про тих, хто чекає вдома. Донька Леоніда Ксенія із захватом знайомиться із Сократом через відеозв’язок, а її власний кіт Вареник стає учасником незвичайного дистанційного котячого знайомства.
Ірина стає найближчою подругою Сократа й дозволяє йому спати поруч. Разом дивлячись на освітлену Землю, вона розповідає йому про свого сина та про втрату чоловіка багато років тому. Її історія глибоко вражає кота. Крізь ілюмінатори Сократ бачить океани, материки, сяйво міст і мінливе світло. Уперше рідна планета здається йому водночас величною та вразливою.
Мишеня на ім’я Джон Траволта
Ще більший сюрприз чекає на нього серед наукових експериментів. Сократ знаходить лабораторних мишей, які ніколи не знали звичайного життя на Землі й ледве розуміють, що таке планета. Серед них — допитливе блакитнооке мишеня на ім’я Джон Траволта. Замість полювати на мишей Сократ розмовляє з ними, описує ліси, краєвиди, океани та тварин. Між хижаком і здобиччю народжується неймовірна дружба.
Одного дня він потай випускає Джона Траволту й носить його із собою модулями в невагомості. Коли зникнення мишеняти виявляють, астронавт Джон підозрює, що кіт його з’їв. Екіпаж починає пошуки й зрештою знаходить Сократа, який ширяє в повітрі, а до його шерсті міцно вчепилося налякане, але неушкоджене мишеня. Пригода веселить усіх, окрім Джона. Сократ обурений звинуваченням, а дружба з істотами, яких він колись вважав здобиччю, глибоко змінює його.
Три місяці на орбіті сповнені дивовижних кумедних пригод: спроби зіграти у футбол у невагомості, навчання ходити по мотузці та розіграшу на день народження, коли космонавт, перевдягнений горилою, мало не лякає Сократа до нестями. Кіт також спостерігає за підготовкою до виходу у відкритий космос. Ірина пояснює, наскільки небезпечно працювати за межами станції. Цього разу Сократ охоче залишається всередині, поки відважні космонавти виходять із корабля.
Зниклого кота знайдено
Тим часом Смирнови відчайдушно шукають Сократа. Переломний момент настає, коли космонавти помічають в інтернеті оголошення про кота, що зник поблизу Мирного. Опис відповідає Сократові. Леонід зв’язується з Олександром Петровичем, який спочатку сприймає розповідь як жарт. Лише відеозв’язок, під час якого видно Сократа, що ширяє серед космонавтів, переконує приголомшеного господаря. Екіпаж обіцяє відправити його додому з наступною експедицією, яка повертатиметься на Землю.
Під час сеансу зв’язку з керівництвом незареєстрований котячий пасажир несподівано з’являється в кадрі, і командирові доводиться пояснювати його присутність. На щастя, дозвіл на його безпечне повернення отримано. Космонавти роблять спільне фото, а незвичайна експедиція привертає увагу громадськості.
Повернення на Землю
День відльоту наближається. Сократ сумує за домом, але й боїться розлучатися з людьми, які захищали та любили його. Екіпаж, що повертається, дивиться «Біле сонце пустелі», дотримуючись традиції російських космічних польотів, а Сократ вирушає з Олегом і Миколою в спусковій капсулі.
Спуск страшенно лякає його. Корабель трясе під час проходження атмосфери, розкривається парашут, а остаточне приземлення кидає кота з боку в бік. Нарешті він знову на Землі. Збираються рятувальники, лікарі та журналісти, але найбільша нагорода — побачити рідних. Дмитро щасливий обійняти свого незвичайного улюбленця. Наступного ранку Сократ дізнається, що став міжнародною знаменитістю: журналісти приїздять сфотографувати кота, який провів три місяці на Міжнародній космічній станції.
Його амбіції знову зростають. Якщо він колись повернеться в космос, вирішує Сократ, то неодмінно має вийти за межі станції. Усе, що йому потрібно, — скафандр, створений спеціально для кота. Свою розповідь він завершує ще однією приголомшливою перспективою: кінопродюсери зацікавилися екранізацією його пригоди. Фільм під назвою «Сократ виходить на орбіту» вже не здається неймовірним.
«Кіт Сократ виходить на орбіту. Записки котонавта» поєднує гумор, пригоди, спостереження за освоєнням космосу та зворушливу історію дружби, яка долає несподівані межі. Це розповідь про відкриття краси власного світу й усвідомлення того, що навіть найсамостійнішому мандрівникові потрібні місце та люди, до яких можна повернутися.