Віщі сни кота Сократа
Сократ подорожував континентами, пережив пригоди в африканській дикій природі, побував серед космонавтів і навіть був прийнятий за божество в Австралії. Але є світ, де його пригоди стають ще дивовижнішими, — світ сновидінь. Одні сни смішні, інші лякають, переносять у далеке минуле або загадково перегукуються з майбутнім. У повній книзі — сорок снів. Кожен є окремою історією, яку тлумачить знавець сновидінь Інокентій Басов. Сократ то погоджується, то сперечається з ним і часто робить власні філософські висновки. Нижче подано дванадцять історій із цієї збірки; решта залишається для подальшого знайомства.
1. Удав
Сократові сниться, що його проковтнув величезний удав. Усередині темного слизького шлунка він зустрічає наляканого мишеня Мікі. Воно боїться кота майже так само сильно, як змії: мати з дитинства застерігала його від котів. Але Сократ нагадує: тепер вони обоє бранці й мають спільну біду. Разом вони вигадують план порятунку. Кіт кігтями роздирає внутрішню оболонку, а мишеня прогризає отвір, доки їм нарешті не вдається вибратися. Опинившись на волі, Мікі вагається, чи святкувати порятунок разом із котом: мама не схвалила б такої дружби. Сократ дивується: чому можна приймати від когось допомогу, але не можна назвати його другом? Прокинувшись, він бачить по телевізору розповідь про біблійного Йону й згадує власне незвичайне ув’язнення. Кумедний сон нагадує про небезпеку успадкованих упереджень.
2. Космос
Ще до справжнього польоту на орбіту Сократові сниться, ніби бочка з водою в родинному саду перетворилася на космічний корабель. Він засинає всередині — і раптом бочка з гуркотом здіймається до зірок. Незабаром кіт ширяє над Землею без скафандра, парашута й жодного розуміння, як сюди потрапив. Двоє астронавтів, що працюють у відкритому космосі, приголомшені зустріччю з котом, який розмовляє. Сократ благає їх урятувати його, а водночас замислюється про далекі галактики, вік Усесвіту й швидкоплинність життя. Раптом він прокидається: Олександр Петрович збирається наповнити бочку водою зі шланга. Через роки, провівши майже три місяці на Міжнародній космічній станції, Сократ помітить дивну схожість між сном і дійсністю. Це було передбачення, збіг чи просто уява? Він так і не дізнається.
3. Динозаври
Сократ опиняється в далекій мезозойській ері під велетенським доісторичним деревом, неподалік від величезного динозавра, який мирно пасеться. Він знайомиться з невеликим летючим ящером — рамфоринхом — і лагідно називає його Рамфіком. Ящір ніколи не бачив котів, а Сократ у захваті від зустрічі з істотою, що зникла за мільйони років до його народження. Він розповідає новому приятелеві про людей, які колись вивчатимуть минуле й даватимуть назви давнім тваринам. Рамфік ловить рибу, і вони разом обідають. Та мирна зустріч закінчується, коли з’являється голодний алозавр. Летючий ящір рятується в небі, а Сократ гарячково шукає схованку. Його будить гучне ґелґотання сусідських гусей. Кіт із полегшенням розуміє, що сучасний сад набагато безпечніший за доісторичні хащі.
4. Шеф-кухар
Сократ, який понад усе любить смачно попоїсти, стає головним кухарем вишуканого ресторану. Його помічник, кролик Баррі, хоче бачити в меню моркву, капусту й овочі, а кіт наполягає на м’ясі, сирі та морепродуктах. Спочатку вони сваряться, доки Сократ не усвідомлює: ресторан має годувати різних істот, і в кожного свої смаки. Об’єднавши зусилля, вони складають меню для всіх. Заклад процвітає, а власники нагороджують Сократа ковбасою, якою він ділиться з Пухою. Собака хоче влаштуватися охоронцем, але втрачає запал, почувши, що мусить пройти співбесіду. Сократ насолоджується розкішними стравами — аж поки не прокидається біля кухонної батареї. Замість омріяного бенкету його чекає звичайний котячий корм. Сон залишає веселий урок поваги до чужих потреб.
5. Клон
Сократ зустрічає кота, який повністю повторює його зовнішність, хутро й звички. Незнайомець називає себе Нео-Сократом і запевняє, що Олександр Петрович заплатив ученим десять тисяч євро за клонування улюбленця. Сократ обурюється: невже його неповторність можна придбати за гроші? До того ж він миттєво підраховує, скільки смачної ковбаси можна було б купити за цю суму. Розпитуючи двійника, кіт розуміє: однакові гени не означають однакових характерів. Їхні спогади та життєвий досвід різні. Поступово Сократ визнає, що новий кіт не винен у власному створенні й теж заслуговує на любов. Вони миряться, але приходить Пуха й зовсім розгублюється, побачивши відразу двох Сократів. Прокинувшись, справжній кіт біжить на кухню й радіє, знайшовши лише одну миску. Смішна пригода змушує замислитися, що робить кожного з нас особистістю.
6. Волоцюги
Олександр Петрович потай будить Сократа заради нічного частування ковбасою та сметаною. Тетяна Михайлівна ловить змовників і сердито виганяє обох із дому. Сократ не може повірити, що разом із ним вигнали навіть господаря родини. Шукаючи прихистку, вони заходять на чужу ділянку, і незнайома жінка викликає поліцію. Незабаром Олександра Петровича допитують, а Сократа оголошують підозрілим безпритульним котом. Правоохоронці навіть намагаються допитати самого Сократа. Він протестує: у нього поважна родина та цілком пристойне становище в суспільстві! Нічне жахіття стає дедалі безглуздішим, аж поки Олександр Петрович не оголошує, що їм час додому. Сократ прокидається, а справжній господар дивується, чому кіт так голосно нявчав уві сні. Виявляється, навіть одна нічна ковбаса може поставити під загрозу суспільний статус — щоправда, лише уві сні.
7. Лицарський турнір
Інший кіт оголошує Беллу дамою свого серця й викликає Сократа на середньовічний лицарський турнір. Сократ негайно приймає виклик, хоча не має ані обладунків, ані коня, ані списа. Садова жердина стає його зброєю, старий залізний горщик — шоломом, а металевий брухт — захистом. Сусідський цап погоджується бути бойовим скакуном. Організатори приголомшені появою лицаря верхи на цапі, проте Сократ запевняє, що це спеціально тренована швидкісна тварина. Суперники кидаються один на одного, падають, а згодом Сократ притискає противника до землі й змушує просити пощади. Глядачі вітають переможного лицаря та його незвичайного скакуна. Прокинувшись, Сократ бачить Беллу на паркані й чує мекання справжнього сусідського цапа. За кумедною історією приховується переконання: за любов варто боротися сміливо й віддано.
8. Ноїв ковчег
Сократові сниться біблійний Всесвітній потоп. Білка Марфа попереджає, що Ной будує посеред лісу велетенський корабель, бо наближаються страшні дощі. Сократ насміхається з корабля там, де немає моря, але йде подивитися на будівництво й бачить Ноя за роботою. Він дізнається, що тварини мають заходити на ковчег парами, тож шукає собі супутницю й зрештою забезпечує два місця. Коли вода піднімається, хижаки й травоїдні змушені жити поряд, не нападаючи одне на одного. Їхнє виживання залежить від співпраці та стриманості. Через багато місяців ковчег зупиняється поблизу гори Арарат. Голуб повертається з оливковою гілкою — звісткою про появу суші. Тварини сходять на землю під прекрасною веселкою, символом надії та обіцянки, що така катастрофа не повториться. Прокинувшись, Сократ бачить веселку над власним садом і розмірковує про мир, співіснування й нові початки.
9. Шукачі скарбів
Пуха заявляє, що вони неодмінно мають знайти закопаний скарб: її надихнули історії про піратів. Вона замовляє металошукач і призначає Сократа головним копачем. Експедиція ледве не завершується ще біля садової хвіртки, де собака застрягає, а кіт безуспішно тягне її за вуха. Зрештою вони добираються за місто. Перший день пошуків приносить самі розчарування, але біля лісу прилад раптом починає пищати. Сократ копає і витягає величезний золотий шолом, схожий на головний убір давнього воїна. Пуха вдягає знахідку й урочисто крокує додому, вже мріючи про славу та багатство. У найцікавішу мить Сократ прокидається. Скарб зникає разом зі сном. Роздратований тим, що пригода закінчилася надто рано, кіт вирішує нічого не розповідати Пусі: ще бракувало, щоб їй запаморочило голову навіть від уявного багатства.
10. Похорон
Один із найболючіших снів починається з того, що Пуху знаходять нерухомою в саду. Спочатку родина думає, ніби собака спить, але ветеринар повідомляє: вона померла від сильного серцевого нападу. Сократ розбитий горем. Він згадує їхні нескінченні суперечки й кожне необережне слово. Тепер віддав би все, аби ще раз почути її гавкіт. Катерина плаче, Дмитро стоїть мовчки, а Белла намагається втішити кота, поки родина готується поховати Пуху в саду. Сократ притискається до її нерухомого тіла й пошепки просить пробачення. У найстрашнішу мить він чує знайоме гарчання — і прокидається. Жива Пуха сидить поряд і дивується, чому він плакав уві сні. Сократ обіймає її з такою ніжністю, що собака зовсім губиться. Сон навчає його: часом ми найглибше розуміємо любов, лише уявивши втрату близького.
11. Мураха
Сократ раптом помічає, що сад став неймовірно великим. Побачивши відбиття у краплині води, він розуміє: перетворився на мураху! Зникли його розкішне хутро, вуса, хвіст і колишня незалежність. Суворий наглядач наказує працювати й погрожує покаранням, коли Сократ наполягає, що насправді він кіт. Він знайомиться із суворою ієрархією та обов’язками мешканців мурашника. Після співбесіди розглядає кілька професій — від завідувача харчових запасів до охоронця. Хоча його найбільше приваблює комора, Сократ стає прикордонником. Сподіваючись утекти додому, він хапається за хвіст сусідського кота Баксика, але той відкидає його на дерево. Повернувшись до мурашника, Сократ вигадує героїчну історію свого зникнення. Наглядач вирішує, що з таким талантом йому краще розважати маленьких мурашок казками. Кіт прокидається і бачить на лапі справжню мураху. Вже збиравшись її розчавити, згадує власну безпорадність і обережно відпускає. Цей сон стає уроком співчуття.
12. Сон уві сні
У сороковому, останньому сні Сократ наближається до розкішного палацу. Біля золотих воріт у короні стоїть Белла. Та замість того щоб привітати коханого, вона поводиться як зверхня королева, вимагає поклоніння і навіть б’є його, коли він заперечує. З розбитим серцем Сократ прокидається й вибігає до знайомого саду, де на паркані сидить Белла. Він починає розповідати про жахливий сон, але вона знову поводиться як жорстока володарка. Невже сновидіння стало дійсністю? Переляканий кіт сперечається з нею — і прокидається вдруге. Тепер справжня Белла поруч і розмовляє з ним звичною теплотою. З полегшенням Сократ обіймає її та вирішує не розповідати принизливого сну: необережні слова, навіть про вигадані події, можуть образити близьких. Для Сократа найважливіша відмінність між сном і життям проста: Белла любить його, і ця любов справжня.
Попереду — ще багато снів
Ці дванадцять історій — лише перша добірка із сорока сновидінь кота Сократа: подорожі в часі, неможливі професії, кумедні пригоди, втрати та зустрічі з фантастичними істотами. Інокентій Басов пропонує тлумачення, іноді бачачи обіцянку успіху в страшному сні або пересторогу в радісному. Сократ сперечається: чи справді кожне сновидіння мусить мати лише одне значення? Це передбачення, відлуння пам’яті чи гра уяви? Книга залишає місце для таємниці й нагадує, як важливо берегти внутрішній світ та людей, заради яких хочеться прокидатися. Решту двадцять вісім снів можна буде відкрити в наступних добірках, а ніжна історія подвійного сну про Беллу залишається завершенням книги.