Передчуття пригод і порятунок із руїн
Золотистий лабрадор Трісон, чиє незвичайне життя вже привело його від роботи поводирем незрячих людей до служби поруч із поліцейськими, починає нову пригоду з роздумів про непередбачуваність долі. Для собаки, якому довелося пережити викрадення, рятувати людські життя й перетинати моря, навіть будні перетворилися на низку несподіваних випробувань.
Тепер Трісон живе зі слідчим поліції Максимом Єлісєєвим, якого ласкаво називає Максом, та його молодою дружиною Олександрою. Подружжя познайомилося під час подій «Морських пригод Трісона»: подорож до Ізраїлю звела їх завдяки цілій низці дивовижних збігів. Невдовзі після повернення додому вони одружилися.
Спочатку Трісон ревнував Макса до Олександри. Він боявся, що жінка, яка полонила серце його напарника, забере собі всю увагу й ніжність, до яких пес звик. Та згодом побоювання минули: Олександра щиро обожнює лабрадора, називаючи його малюком, любчиком і навіть зайчиком. Сам Трісон вважає такі прізвиська зовсім недоречними для поважного дорослого службового собаки.
Утім, за його жартівливим обуренням приховується глибока прихильність. Він полюбив Олександру майже так само сильно, як і Макса.
Одного ранку спокій родини порушує службова нарада, на яку терміново має йти Макс. Замість поліцейської роботи він просить Трісона супроводити Олександру на день народження її подруги. Прощаючись, Макс жартома нагадує псові, що особисто відповідає за безпеку дружини.
Трісон сприймає цю настанову значно серйозніше, ніж Макс міг собі уявити.
Коли Олександра та її подруга Тетяна святкують день народження, лабрадор вловлює тривожний запах. Він долинає з кухні, хоча на плиті ніхто нічого не готує.
Це запах газу.
Трісон пригадує історію колишньої незрячої підопічної, яка втратила зір після вибуху газу в сусідній квартирі. Інстинкт підказує псові: ось-ось станеться щось жахливе.
Він починає голосно гавкати, кидається до вхідних дверей і вимагає, щоб його негайно випустили надвір.
Жінки неправильно розуміють його поведінку: їм здається, що пес просто проситься справити потребу. Та Трісон не заспокоюється. Коли Олександра згадує, що залишила нагорі мобільний телефон, і хоче повернутися, він протестує так відчайдушно, що вона відмовляється від свого наміру.
Пес виводить обох жінок із будинку й переводить через дорогу.
За кілька митей у багатоквартирному будинку гримить потужний вибух.
Шибки розлітаються, стіни руйнуються, з пошкоджених поверхів виривається полум’я. Квартиру, у якій Олександра й Тетяна щойно сиділи, знищено.
Жінки усвідомлюють, що лабрадор урятував їм життя.
Олександра зі сльозами обіймає Трісона. Він виконав прохання Макса оберігати її, хоча ані чоловік, ані пес не могли передбачити, якою тяжкою виявиться ця відповідальність.
Та лихо ще не скінчилося.
До руїн прибігає зневірена жінка й починає кричати, шукаючи семирічного сина Ваню. Вона залишила хлопчика самого в квартирі, поки ходила до магазину.
Рятувальники вже гасять пожежу й готуються розбирати завали. Мати благає Трісона знайти її дитину.
Хоча лабрадора ніколи спеціально не навчали шукати людей під зруйнованими будівлями, він видирається на уламки й починає обстежувати руїни.
З-під розбитих бетонних плит він чує ледь помітний звук.
Рухаючись на нього, пес помічає маленьку руку, що стирчить із вузької щілини. Дитина жива!
Трісон гавкає, привертаючи увагу рятувальників. Ті обережно піднімають уламки та визволяють хлопчика.
Мати знову обіймає Ваню, а Трісон відчуває глибоке щастя від усвідомлення, що його чуття й відвага допомогли врятувати ще одне життя.
Коли нарешті приїздить Макс, він блідий від жаху: про вибух почув по радіо, а додзвонитися до Олександри не зміг. Дізнавшись, що сталося, він стає навколішки біля Трісона й дякує за порятунок дружини.
Уже цей перший епізод визначає одну з головних тем роману: надзвичайні здібності собаки набувають справжнього значення тоді, коли ними керують відданість і відповідальність.
Поліцейські будні та стрибок із парашутом
Служба Трісона в поліції триває.
Іншим разом Макс розслідує зникнення двох чотирнадцятирічних хлопців — Іллі та Єгора. Їхні батьки всю ніч шукали синів і страшенно бояться, що сталася біда.
Лабрадор іде слідом хлопців через місто й зрештою приводить поліцейських до незнайомої квартири.
Таємниця розкривається без трагедії: підлітки всю ніч грали в комп’ютерні ігри в товариша, а потім заснули, не повідомивши рідних.
Пригода викликає усмішку, але водночас змушує подумати про наслідки безвідповідальності. Хлопці даремно налякали близьких і змусили дорослих та поліцейських витратити багато годин на пошуки.
Трісон зі своєю звичною сухуватою іронією розмірковує, що навіть розумні люди іноді поводяться напрочуд нерозважливо.
Невдовзі Макс готує для Олександри незвичайний сюрприз.
Вона давно мріяла стрибнути з літака з парашутом, і чоловік вирішує здійснити її мрію.
На жаль для Трісона, Макс долучає до цієї пригоди й собаку.
На аеродромі вони знайомляться з Олексієм, досвідченим інструктором із парашутного спорту, та Миколою, мовчазним і серйозним пілотом.
Олексій розповідає Трісонові про Грозного — хороброго службового пса, який стрибав із парашутом разом із військовими під час спеціальних операцій і згодом загинув на службі. Ця історія викликає в лабрадора захоплення й змушує соромитися власного страху.
Макс, досвідчений парашутист, збирається стрибати в тандемі з Олександрою. Трісона закріплюють на Олексієві за допомогою особливої підвісної системи, схожої на переноску для немовляти.
Лабрадор подумки обурюється, що його збираються перевозити, мов кенгуреня, але шляху назад уже немає.
Літак набирає висоту.
За сигналом Олексій стрибає, забираючи Трісона із собою у відкрите небо.
Кілька моторошних секунд собаці здається, що вони падають назустріч неминучій смерті. Та ось розкривається парашут, падіння сповільнюється, і жах поступається місцем захвату.
Поруч під іншим куполом ширяють Макс і Олександра; вона радісно вигукує, що летить.
Усі троє благополучно приземляються.
Трісон відкриває для себе, що сміливість — це не обов’язково відсутність страху. Іноді вона означає вміння здолати його й знайти за ним несподівану радість.
Ця пригода нагадує і про сумніший бік людського життя.
Пізніше Макс пояснює, чому пілот Микола майже ніколи не усміхається. Його дружина та донька загинули під час пожежі в торговельному центрі. Трагедія зруйнувала його сім’ю й зрештою поклала край роботі в цивільній авіації. Олексій допоміг другові повернутися до польотів, влаштувавши його до парашутного клубу.
Трісон глибоко зворушений: навіть людина, здатна керувати літаком, не може керувати долею. Але дружба дала Миколі сили продовжувати жити й працювати.
Зимові плани й дорога до Швейцарії
Осінь поступово змінюється зимою, а Трісон повертається до звичного життя: поліцейська служба, родина, довгі прогулянки й відвідини батьків Макса.
Під час одного з візитів до старших Єлісєєвих він знайомиться з двома дивовижними тваринами: бассет-гаундом П’єром, який утратив вухо після нападу іншого собаки, та пустотливим єнотом Єрошкою, чия ревнива вдача додає домашньому життю чимало пригод.
Їхні історії знову спонукають Трісона замислитися про відповідальність людей за тварин, яких вони беруть до себе, наслідки недбалого догляду й те, що ревнощі притаманні не лише людям.
Він також дізнається, що ніжна прихильність Олександри до нього не випадкова. З дитинства вона мріяла мати лабрадора, та батьки не дозволяли.
Трісон усвідомлює, що став частиною здійснення її дитячої мрії.
Наприкінці грудня Макс робить оголошення, яке докорінно змінює їхні плани.
Молодята так і не мали справжньої весільної подорожі. Тепер Макс вирішив надолужити згаяне зимовою відпусткою у Швейцарських Альпах.
Олександра у захваті. Колишня спортсменка й досвідчена сноубордистка давно мріяла знову побувати в горах.
Трісон сприймає новину з меншим ентузіазмом.
Він пам’ятає небезпеки Чукотки й ніяк не може збагнути, навіщо люди вперто шукають мороз, круті схили та потенційно смертельні розваги, коли можна спокійно сидіти вдома.
І все-таки він готується супроводжувати господарів.
Олександра рішуче відмовляється від перевезення лабрадора в багажному відділенні літака, тож родина обирає поїзд.
Дорога сама по собі перетворюється на пригоду.
На одній зі станцій Трісон ненадовго виходить із вагона, плутає свій потяг з іншим і стрибає в чужий саме тоді, коли той починає рушати.
На власний жах, він виявляє, що другий поїзд їде у протилежний бік.
Макс біжить платформою й кричить провідникові, щоб той зупинив потяг.
Провідникові вдається зупинити склад, і Трісон вискакує, перш ніж його відвезуть далеко від родини.
Після цього страхітливого випадку собаці соромно, і він обіцяє собі бути обачнішим.
У потязі він знайомиться з Мухою — крихітним бельгійським грифоном, господиня якого виконує кожну його забаганку. Попри кумедну зовнішність і позірну безпорадність, Муха виявляється розумною та спостережливою.
Вона попереджає Трісона про небезпеки, які чекають собак на зимових курортах: необережних сноубордистів і лижників, а також потужні машини для вирівнювання снігу.
Спершу він ставиться до її попереджень скептично.
Та згодом згадає кожне слово.
Біля підніжжя Маттергорна
Прибувши до Швейцарії, мандрівники прямують до Церматта — знаменитого альпійського курорту біля величного пірамідального піка Маттергорн.
Від побаченого у Трісона перехоплює подих.
Гори здіймаються над долинами, наче величезні крижані пам’ятники. На сонці виблискує сніг, над моторошними урвищами пливуть кабінки канатних доріг, а лижники мчать схилами, що здаються неймовірно стрімкими.
Лабрадор ніяк не збагне, чому люди вважають такий краєвид відповідним місцем для відпочинку.
Та гостинність тимчасової оселі швидко допомагає йому відчути себе бажаним гостем.
Родина зупиняється в готелі, яким керує привітний чоловік на ім’я Бруно. Він ставиться до Трісона не як до незручності, а як до повноправного гостя.
Саме там лабрадор знайомиться з маленькою донькою Бруно — Кітті.
Дівчинка закохується в нього з першої миті.
Хоча вони не розмовляють однією людською мовою, Кітті відчуває, що цей пес розумний, лагідний і прагне догодити людям.
Кітті обожнює комікси та супергероїв. Надихнувшись пригодами Трісона, вона починає малювати власні історії про нього.
На її малюнках лабрадор перетворюється на безстрашного собаку-супергероя: видирається на будинки, перестрибує з даху на дах і бореться з вигаданими лиходіями.
Трісон вражений.
Уперше в житті хтось зробив його героєм коміксу.
Це його надзвичайно тішить, хоча подумки він зауважує: справжніх героїчних учинків у нього й без надприродних здібностей уже достатньо.
Сноуборд, нові друзі й несподівана слава
Серед інших постояльців готелю родина знаходить нових друзів. Тут відпочивають Алекс і Марія — подружжя, що приїхало з України, — а також Євгенія, або Женя, досвідчена інструкторка зі сноубордингу.
Женя дізнається, що Трісон уже навчився кататися на серфі в Середземному морі.
Їй спадає на думку незвичайна ідея.
Якщо лабрадор уміє тримати рівновагу на дошці для серфінгу, можливо, він здатен освоїти й сноуборд.
Макс і Олександра з ентузіазмом погоджуються.
Трісон, який сподівався просто відпочити, раптом з’ясовує, що знову записаний на складне навчання.
Заняття починаються на пологому тренувальному схилі неподалік знаменитої залізниці Горнерграт і Маттергорна.
Женя навчає дітей кататися на сноуборді й вирішує, що її новий чотирилапий учень може приєднатися до групи.
Спочатку вона їде на дошці, поставивши Трісона між своїми ногами, тримає його за нашийник і допомагає зберігати рівновагу.
Трісон пригадує уроки серфінгу в Ізраїлі. Поступово він розуміє, як перенесення ваги тіла впливає на рух дошки.
Проте самостійно опанувати сноуборд виявляється набагато важче, ніж він очікував.
Доводиться вчитися ковзати на різних кантах дошки, змінювати напрямок, гальмувати й не втрачати контролю.
Коли нарешті Трісон пробує спуститися без безпосередньої підтримки, дошка раптом починає прискорюватися.
Лабрадор летить униз дедалі швидше й ніяк не може зупинитися.
Унизу схилу він бачить іншого інструктора, Філа, який стоїть поруч із двома юними лижниками.
Трісон намагається оминути їх, але дошка налітає на нерівність і несе його просто на чоловіка, який нічого не підозрює.
Пес врізається у Філа й збиває його з ніг просто в сніг.
Діти вибухають сміхом.
Женя теж сміється, а Філ, який, на щастя, не постраждав, приєднується до них.
Трісонові страшенно соромно.
Він мріяв стати витонченим сноубордистом, а натомість перетворився на некерований снаряд.
Але ця пригода лише зміцнює його рішучість.
Він не збирається здаватися через те, що перша спроба завершилася незручністю.
Сам Трісон навіть не здогадується, що Женя зняла на відео весь урок, зокрема й ефектне зіткнення.
Увечері вона викладає запис у соціальні мережі.
Уже наступного ранку відео переглядають тисячі людей.
Ролик швидко поширюється, і Трісон стає місцевою знаменитістю.
Незнайомці впізнають його в поїздах, готелях і на гірськолижних схилах. Усі хочуть сфотографуватися з ним, погладити його та привітати.
Лабрадор відчуває суперечливі емоції: йому приємна увага, але зовсім не до вподоби, що стільки людей бачили його ганебне падіння.
Та впевненість Жені в здібностях свого учня виявляється виправданою.
Сенбернар Руссо та уроки гір
Під час наступної мандрівки високо в гори Трісон зустрічає Руссо — літнього сенбернара, названого на честь швейцарського філософа.
Колись Руссо працював гірським собакою-рятувальником. Він розповідає лабрадорові, як разом із колегами допоміг знайти трьох юнаків, похованих під снігом після сходження лавини.
Ця історія сповнює Трісона повагою до собак, завдяки яким в Альпах урятовано так багато людей.
Він також дізнається, що звичний образ сенбернара з бочечкою бренді на шиї здебільшого є легендою, яку зробили популярною художники.
Досвід старого пса нагадує Трісонові, що життя в горах — це не лише мальовничі краєвиди й спортивні розваги. За красою приховується постійна небезпека, і рятувальники — як люди, так і тварини — завжди мають бути напоготові.
Підбадьорений новим знайомством і підтримкою захоплених глядачів, Трісон робить ще одну спробу покататися на сноуборді.
Цього разу він ретельно згадує всі настанови Жені.
Він рухається поперек схилу, зупиняється, змінює напрямок і поступово відчуває дедалі більше впевненості.
Зрештою повертає дошку вниз і дозволяє їй набрати швидкості.
Цього разу спуск контрольований і сповнений захвату.
Трісон дістається підніжжя, не впавши й ні з ким не зіткнувшись.
Макс підбігає привітати його.
Олександра обіймає улюбленця.
Трісон ледве стримує гордість.
Лабрадор, який зовсім недавно налякав усіх своїм некерованим польотом, тепер продемонстрував справжню майстерність.
Здається, його альпійська відпустка досягла найщасливішої миті.
Небезпека на схилі й порятунок людини
Та найважливіше випробування мужності ще попереду.
Одного дня Макс та Олександра катаються на лижах і сноубордах на складніших схилах, а Трісон біжить за ними.
Коли наближається вечір, лабрадор губиться з поля зору подружжя.
Біля краю крутого спуску на нього несподівано суне потужна снігоущільнювальна машина. Трісон ледве встигає відскочити, щоб не потрапити під колеса чи гусениці.
Він згадує попередження Мухи про небезпечну техніку.
За мить лунає крик незрозумілою йому мовою: «Achtung!» — «Увага!».
Просто на нього несеться сноубордист.
Трісон миттю відскакує вбік.
Край дошки спортсмена зачіпає оголену ділянку схилу, і чоловік утрачає керування.
Його викидає за край траси; він котиться вниз лісистим урвищем, ударяється об кілька дерев і нарешті зупиняється далеко внизу.
Трісон із жахом дивиться на падіння.
Чоловік нерухомо лежить у снігу.
Не вагаючись ані миті, лабрадор дереться крутосхилом до постраждалого.
Спочатку він боїться, що сноубордист мертвий, але вловлює слабке дихання.
Обличчя чоловіка засипане снігом, з рота тече кров. Трісон розуміє, що потерпілий міг зазнати тяжких внутрішніх ушкоджень.
Пес намагається тягнути його нагору за одяг, але марно.
Постраждалий надто важкий, урвище надто круте, а навколо вже темніє.
Трісон мусить знайти допомогу.
Він видирається назад на трасу та чекає, гавкаючи щоразу, коли чує якийсь звук.
Минає страшенно довгий час, але ніхто не з’являється.
Нарешті підходять троє туристів із Росії: Єгор і двоє його друзів.
Трісон упізнає Єгора, якого вже зустрічав раніше на курорті.
Він підбігає до чоловіків, настирливо гавкає й раз у раз повертається до краю схилу.
Спершу туристи думають, що собака просто загубився.
Та Єгор здогадується: пес намагається щось їм показати.
Він знімає сноуборд і йде за Трісоном униз по схилу.
Там вони знаходять чоловіка без свідомості.
Єгор перевіряє пульс і просить друзів викликати гірських рятувальників.
Усі троє залишаються біля постраждалого, поки не прибуває рятувальна команда зі снігоходом і спеціальними саньми для евакуації.
Пораненого сноубордиста доправляють до лікарні.
Лише після цього Трісон дозволяє собі трохи заспокоїтися.
Він знову врятував людину — не фізичною силою, а наполегливістю, розумом і вмінням переконати інших піти за ним.
Коли Трісон нарешті повертається до Макса й Олександри, обоє страшенно перелякані й сердиті.
Вони довго чекали на нього, побоюючись, що пес заблукав або дістав травму.
Макс сварить лабрадора за зникнення.
Але Єгор пояснює, що насправді сталося.
Гнів Макса миттєво минає. Він просить вибачення й обіймає свого друга.
Крістофер і вдячність його матері
Невдовзі про цей випадок дізнається весь Церматт.
Врятованим сноубордистом виявляється Крістофер — відомий актор.
Він тяжко травмований і залишається непритомним у лікарні.
Ця звістка дуже непокоїть Трісона. Хоча рятувальники встигли до постраждалого, лабрадор не знає, чи одужає чоловік.
Він знову й знову пригадує страшну картину падіння й міркує, чи міг зробити ще щось.
Та за кілька днів надходять обнадійливі новини.
Крістофер виживає і зрештою приходить до тями.
Його мати приїздить до готелю, щоб подякувати тим, хто врятував синові життя.
Коли вона зі сльозами опускається навколішки перед Трісоном, лабрадор ще до пояснень розуміє, ким є ця жінка.
Її вдячність для нього важить набагато більше, ніж увага туристів чи захоплення незнайомців.
Подорож, яка починалася як спортивний відпочинок, знову відкрила справжнє покликання Трісона.
Навіть без шлейки собаки-поводиря й далеко від служби в поліції він залишається рятувальником у душі.
Прощання з Альпами
Родинна відпустка наближається до завершення.
Трісон знайшов нових друзів, навчився несподіваного виду спорту й пізнав і захопливу красу Альп, і їхню справжню небезпеку.
Готель став для нього другим домом. Бруно та його родина ставляться до нього з любов’ю, Женя вважає винятковим учнем, а туристи, які спершу не вірили власним очам, побачивши лабрадора на сноуборді, тепер поважають його мужність.
Та найболючіше прийдешню розлуку переживає Кітті.
Вона дуже прив’язалася до Трісона, проводила з ним час і малювала все нові пригоди свого чотирилапого героя.
Уранці від’їзду всі збираються попрощатися.
Алекс пропонує підвезти родину до Женеви, звідки почнеться їхня дорога назад до Москви.
Коли автомобіль рушає від готелю, Кітті раптом вибігає за ним, просячи зупинитися.
Макс виходить із машини.
Дівчинка мчить назад до приміщення й повертається зі своїм найдорожчим зошитом.
У ньому зібрані комікси, які вона намалювала про Трісона.
Вона дарує зошит Максові на згадку для лабрадора.
Трісон глибоко зворушений.
Він розуміє: дитина віддає те, що створила з любов’ю та уявою.
Дивлячись, як Кітті витирає сльози, коли автомобіль від’їжджає, пес подумки обіцяє ніколи її не забути.
Здається, альпійська пригода завершилася.
Але доля приготувала ще один сюрприз.
Несподіваний подарунок: Марсель
Після повернення до Москви одного ранку Макс та Олександра кудись зникають із квартири, залишивши Трісона самого.
Він дедалі більше непокоїться, намагаючись зрозуміти, куди вони поділися.
Коли подружжя нарешті повертається, Макс тримає в руках велику коробку.
Вони кажуть лабрадорові, що принесли йому подарунок.
Трісон з нетерпінням стежить, як відкривають кришку.
Усередині сидить крихітне цуценя лабрадора шоколадного кольору з дивовижними жовто-зеленими очима.
Малюк дивиться на Трісона й ставить приголомшливе запитання:
— Ти мій тато?
Трісон втрачає дар мови.
Коли він нарешті пояснює, що не є батьком малюка, цуценя запитує, хто ж тоді перед ним.
Старший лабрадор називає своє ім’я.
Малий повідомляє, що його звуть Марсель.
Дізнавшись, що Трісон живе в цьому домі, Марсель відразу робить висновок: тепер вони житимуть разом. А якщо Трісон йому не тато, то цілком може бути братом.
Макс та Олександра із захопленням спостерігають за знайомством собак.
Трісон раптом усвідомлює, що цей подарунок — не просто ще один домашній улюбленець.
У його житті з’явився новий товариш — молодший, недосвідчений і готовий вчитися в нього.
Після багатьох років, проведених поруч із незрячими людьми, після порятунку незнайомців і роботи під час небезпечних пригод він ось-ось стане наставником.
Поява Марселя перетворює звичайне повернення додому на початок нової історії.
Лабрадор, який навчився стрибати з парашутом, їздити на сноуборді й рятувати людей у горах, тепер мусить навчитися проводити молодого собаку життєвими стежками.
Підсумок подорожі
Роман завершується характерним для Трісона поєднанням гумору, ніжності й передчуття нового.
Він замислюється над дивними й часом болісними шляхами, якими доля вела його крізь життя. Проте не шкодує про жодну з пригод, що зробили його таким, яким він став.
Швейцарські Альпи навчили його, що страх можна перемогти, незнайомими вміннями можна оволодіти, а справжню мужність вимірюють не оплесками, а готовністю допомогти тому, хто опинився в небезпеці.
Дружба з Кітті, Женею, Руссо й іншими людьми та тваринами, яких він зустрів, довела: доброта долає кордони віку, мови, національності й навіть різниці між видами.
А поява Марселя надає цій доброті нового напрямку.
Трісон тепер не лише захисник, мандрівник чи несподівана зірка зимового спорту.
Він став старшим братом і вчителем.
Найбільше досягнення мужнього життя полягає не тільки в тому, щоб долати небезпеки, а й у здатності передати іншим уміння любити, довіряти й допомагати.
Коли одна надзвичайна подорож завершується, починається наступна — цього разу поряд із Трісоном іде молодий лабрадор Марсель.